Наприкінці липня столична влада ухвалила рішення про зміну керівництва Департаменту земельних ресурсів. Новий керівник, Петро Оленич, взявся до модернізації роботи Департаменту і впровадження smart-технологій. В інтерв’ю Петро Оленич розповів про надання послуг і сервісів в режимі онлайн, запуск земельних торгів та відкриті дані.

Розкажіть, будь ласка, які зміни вже відбулися у роботі Департаменту земельних ресурсів? Чи враховуєте ви думку громадськості при плануванні роботи?
Для нас дуже важливо визначити і розуміти, що хвилює киян у земельних відносинах. Найгостріші питання ми вирішимо в найближчій перспективі. Наприклад, є чітка вимога громадськості — прибрати зайву бюрократію. І за невеликий проміжок часу у нас вже є реальні досягнення в цьому напрямку. Структуру роботи Департаменту змінено у такий спосіб, щоб зменшити кількість документів, черг за ними та зекономити час киян.
Раніше прийом громадян підрозділами Департаменту відбувався лише два рази на тиждень і тривав обмежену кількість годин. Після звернення людям доводилося чекати два з половиною тижні і приходити вдруге, щоб отримати довідку. Сьогодні ж процедура отримання довідки зводиться до одного документу і одного відвідування Департаменту.
Наприклад, довідку про грошову оцінку ми тепер видаємо щодня протягом 15 хвилин з моменту звернення. Найближчим часом цю довідку можна буде отримати онлайн через «кабінет киянина» за допомогою цифрового підпису, BankID або картки киянина. У майбутньому ж плануємо забезпечити надання всіх послуг Департаменту за допомогою електронних сервісів.

Які ще інструменти земельних відносин невдовзі переведуть у цифрову площину?
Зараз, в межах співпраці міської влади з Державною фіскальною службою України, ми тестуємо електронну систему обліку договорів оренди, а також здійснення плати за землю в режимі онлайн. У такий спосіб ми зможемо контролювати виконання договірних відносин та своєчасно отримувати орендну плату в бюджет міста. Це дуже важливий крок до впорядкування земельних відносин у Києві, забезпечення їхньої прозорості та ефективності згідно зі світовими стандартами.

Як саме орган управління земельними ресурсами сприяє розвитку «розумного міста»?
Ми тісно співпрацюємо з фахівцями технології міського управління Kyiv Smart City в процесах планування міського середовища. Адже концепція створення будь-якого «розумного міста» передбачає в першу чергу розумне проектування його територій з урахуванням енергетичної, логістичної, цифрової інфраструктури, розміщення комерційних та промислових зон, територій озеленення, а також лісопарків.
Спільно з Kyiv Smart City ми плануємо для киян безпечне, комфортне та екологічне середовище для життя.

Коли відбудеться запуск земельних торгів у столиці?
Де-юре земельні торги у Києві вже існують. Але на практиці їх майже неможливо організувати. Процедура добору земельних ділянок та виставлення їх на аукціони є надмірно бюрократизованою. Окрім цього, занадто складним видається добір майданчика для здійснення продажів. Якщо все робити за процедурою, то для продажу земельної ділянки або права оренди на неї знадобиться мінімум один рік. Це дуже великий термін з огляду на мінливість ринку як такого. У свою чергу замовники не можуть і не бажають очікувати стільки часу. Тому є гостра необхідність змінювати підходи.
У пріоритеті Департаменту земельних ресурсів — розробка нової методології, в тому числі проекту законодавчих змін, які дозволять запустити спрощену та відкриту процедуру електронних земельних торгів. Особисто мене надихає успіх публічних електронних закупівель ProZorro. Це дуже вдалий проект Міністерства економіки України. Ми хочемо адаптувати цю діючу модель для проведення електронних земельних аукціонів у Києві. За підтримки депутатського корпусу, плануємо запустити пілотний проект у 2019 році.

Проведення земельних торгів у Києві можливе лише за умови належного функціонування земельного кадастру. Чи достатньо в ньому інформації?
У міському земельному кадастрі є достатньо відомостей, щоб забезпечити ефективну роботу електронних систем. Однак, протягом останніх 23 років доступ до цих даних був штучно обмежений. Ми відкриваємо цю інформацію для киян. У столиці вже функціонує містобудівний кадастр та інформаційно-аналітична система «Майно», яка забезпечує відкритість даних для всіх охочих. Зараз ми працюємо над тим, щоб створити простий та ефективний механізм постачання даних до цих систем.
На 2019 рік плануємо повноцінну інвентаризацію міських земель. Тобто, ми актуалізуємо дані щодо розподілу земель за користувачами та зареєструємо право комунальної власності за територіальною громадою міста Києва на всі земельні ділянки, що їй належать. Це означатиме де-факто завершення Земельної реформи в нашому місті, а також передуватиме запуску ринку земель в Києві.
Це сприятиме й покращенню інвестиційного клімату та дасть значний поштовх для приходу великих інвестиційних компаній в столицю, а також активізації середнього та малого бізнесу.

Що для вас є найбільшим викликом у врегулюванні земельних відносин у столиці?
Глобальне завдання нашої команди — створити збалансовану модель взаємовідносин між землекористувачем та міською владою. Нам потрібно розробити механізм, який забезпечить відповідальне ставлення міста до користувача, а користувача — до своїх обов’язків перед громадою при користуванні земельною ділянкою. У такий спосіб отримаємо цільове, ефективне та бережливе ставлення користувача до землі. А місто, в свою чергу, поважатиме та захищатиме інтереси землекористувача як суб’єкта, що сплачує кошти в бюджет.
Словом, непросто, є і певний супротив, але ми налаштовані навести лад в сфері земельних відносин і зробимо це.